ексцитація

ЕКСЦИТА́ЦІЯ, ї, ж., псих.

Збудження почуттів, збентеження.

Якщо саморозкриття сентиментального героя відбувалося у спокійній обстановці, у розмові з матір’ю, то Денисове проходить у критичний момент як ексцитація (з наук. літ.);

Гру супроводжують приємні почуття, стани ексцитації, задоволення від виграшу (із журн.).