екю
ЕКЮ́¹, невідм., ч. і с.
Старовинна французька золота або срібна монета із зображенням щита, яку карбували в XIII–XVIII ст.
Тому, хто перший проб'ється в козацький стан і укріпиться там, обіцяно сто золотих екю і десять бранок (Ю. Мушкетик);
– Я, сину мій, можу дати вам лише п'ятнадцять екю, свого коня й ті поради, що їх ви оце вислухали (Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма).
ЕКЮ́², невідм., ч. і с.
Валютна розрахункова одиниця, якою з 1979 р. до запровадження євро в 1999 р. користувалися країни – члени європейської валютної системи.
Грошову одиницю екю запроваджено як центральний елемент європейської монетарної системи для підтримання механізму обмінних курсів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екю — екю́ іменник чоловічого роду іст. Орфографічний словник української мови
- екю — невідм., с. 1》 Старовинна французька золота і срібна монета з зображенням щита. 2》 Міжнародна валютна одиниця, що її використовували країни – учасниці Європейської валютної системи до переходу на євро. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ЕКЮ — (англ. European Currency Unit) регіональна валютна одиниця, що використовується країнами-учасниками Європейської валютної системи (ЄВС) з 13 березня 1979... Економічний словник
- екю — екю́ (франц. ecu, букв. – щит) старовинна французька золота і срібна монета з зображенням щита. Словник іншомовних слів Мельничука
- ЕКЮ — (European Currency Unit, єдина європейська валюта) назва грошової одиниці, запровадженої у 1979; у європ. валютній системі виконує функцію розрахункової одиниці, засобу платежу центр. банків та елементу валютних резервів у країнах ЄС. Універсальний словник-енциклопедія
- екю — Екю́ (ст. фр. мон. е́си), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- екю — рос. экю (фр. ecu — щит) — 1. Грошова одиниця, яка взята за основу європейської валютної системи. Введена в обігу 1979 р. Вартість цієї грошової одиниці, її курс щодо інших валют визначається за "кошиком валют" країн... Eкономічна енциклопедія