електрет
ЕЛЕКТРЕ́Т, а, ч., фіз.
Твердий діелектрик, що тривалий час зберігає наелектризований стан.
Електрети застосовуються як джерела сталого електричного поля в деяких мікрофонах, фільтрах повітря (з наук. літ.);
Мабуть, ви всі вже побували в тому музеї і на власні очі побачили .. і поцятковані алмазами блакитні глини Венери, і райдужні силікони з Меркурія, і таємничі електрети з кілець Сатурна (М. Дашкієв).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- електрет — електре́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- електрет — електре́т (англ. electret) діелектрик, доведений до воскового стану й затверділий в електричному полі, що здатний сам створювати електричне поле й після припинення електризації. Словник іншомовних слів Мельничука