електрогітара
ЕЛЕКТРОГІТА́РА, и, ж.
Гітара з електричним підсилювачем звуку.
За низенькими кущами бухкав бубон і ритмічно бренькала електрогітара (Ю. Бедзик);
Електрогітари перекривали співи, та це аж ніяк не заважало співакам вправно вести свої багатоголосі партії (І. Роздобудько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- електрогітара — електрогіта́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- електрогітара — -и, ж. Гітара, оснащена спеціальним пристроєм для перетворення механічних коливань струн в електричні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- електрогітара — Електрична шестиструнна гітара без корпуса або деки. Має широкий вибір тембрів. Діапазон: Мі — ля2. Застосовується в групах сучасної естрадної музики. Словник-довідник музичних термінів
- електрогітара — електрогіта́ра гітара з електричним посилювачем звуку, використовується переважно в джазі, естрадному ансамблі. Словник іншомовних слів Мельничука