електродуга
ЕЛЕКТРОДУГА́, и́, ж., фіз.
Різновид розряду між двома електродами, що має форму дуги.
Дугові опіки є наслідком дії на тіло людини електродуги, температура якої близько 3500 °С (з навч. літ.);
Контактний струм великої сили спричиняє важкі опіки, а електродуга, як правило, призводить до глибокого відмирання й обвуглювання тканин (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- електродуга — електродуга́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири електродуги́ Орфографічний словник української мови