електрозв'язок

ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗО́К, зку́, ч.

Передавання і приймання інформації за допомогою електричних сигналів.

Теорію завадостійкості систем електрозв'язку розглянуто в науковій праці на основі класичних і сучасних досягнень у галузі ймовірнісних моделей та оптимального приймання сигналів (з наук. літ.);

Типовий договір про надання послуг електрозв'язку затверджено 13 липня 1999 р. Державним комітетом зв'язку і інформатизації України (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. електрозв'язок — електрозв'язо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. електрозв'язок — -зку, ч. Зв'язок, при якому передача інформації будь-якого виду здійснюється електричними сигналами, що розповсюджуються по дротах, або радіосигналами. Великий тлумачний словник сучасної мови