електрокарник
ЕЛЕКТРОКА́РНИК, а, ч.
Водій електрокара.
Електрокарник, який допускається до робіт із транспортування й переміщення зріджених газів у балонах під тиском, вибухонебезпечних, легкозаймистих та інших небезпечних і шкідливих речовин (кислот, лугів тощо), повинен пройти спеціальне навчання з безпеки праці (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- електрокарник — електрока́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- електрокарник — -а, ч. Робітник, який працює на електрокарі. Великий тлумачний словник сучасної мови