електронепровідний

ЕЛЕКТРОНЕПРОВІ́ДНИ́Й, і́дна́, і́дне́.

Який не має електропровідності; ізоляційний, діелектричний.

Дослідниками було розроблено і впроваджено у виробництво системи виявлення металевих і неметалевих коштовних матеріалів в електронепровідних середовищах (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me