електронепровідний
ЕЛЕКТРОНЕПРОВІ́ДНИ́Й, і́дна́, і́дне́.
Який не має електропровідності; ізоляційний, діелектричний.
Дослідниками було розроблено і впроваджено у виробництво системи виявлення металевих і неметалевих коштовних матеріалів в електронепровідних середовищах (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me