електрофон
ЕЛЕКТРОФО́Н, а, ч.
1. Пристрій для відтворення звука з грамофонної платівки, який має підсилювач сигналу та акустику.
До спеціальних технічних засобів навчання належать, зокрема, кіно- й діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони (з наук. літ.).
2. Музичний інструмент, у якому звукові коливання струн сприймаються електричними адаптерами, підсилюються і передаються на динамік (напр., електрогітара) (див. інструме́нт 3).
В електрофонах звук генерується за допомогою електричних коливань (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- електрофон — електрофо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- електрофон — -а, ч. Музичний інструмент, в якому звукові коливання струн сприймаються електричними адаптерами, підсилюються і передаються на динамік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- електрофон — Апарат для програвання грамплатівок, здатний відтворювати полосу частот від 20 до 20 тис. гц на швидкості 33 1/2, 45 і 77 обертів за секунду в монофонічному та стереофонічному варіантах. З появою цифрового звукозапису і компакт — дисків створено більш досконалі відтворюючі пристрої. Словник-довідник музичних термінів
- електрофон — електрофо́н (від електро... і ...фон) музичний інструмент, в якому звукові коливання струн сприймаються електричними адаптерами, підсилюються і передаються на динамік (напр., електрогітара). Словник іншомовних слів Мельничука