еманаційний
ЕМАНАЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн.
Стос. до еманації.
Оскільки, згідно з Авіценною, Бог є вічно активним началом як перший рушій, то й вічно здійснюється еманаційний процес творення форми, тому світ і є вічним (з навч. літ.);
– Я вловив ваше еманаційне поле. Ви думали про людей, ви прагнули їх побачити. Ви потребуєте допомоги. Правда ж? Ми з вами повинні повернутися до людей (О. Тесленко);
// Який ґрунтується на еманації.
Пошуки радіоактивних руд методом еманаційної зйомки засновані на дослідженнях розподілу радіоактивних еманацій у рихлих відкладах шляхом відбору й аналізу проб підґрунтового повітря (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еманаційний — еманаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- еманаційний — -а, -е. Прикм. до еманація. Великий тлумачний словник сучасної мови