емансипантка

ЕМАНСИПА́НТКА, и, ж., книжн.

Жінка, яка прагне рівності в соціальних і громадянських правах із чоловіком, вільно й незалежно поводиться в суспільному житті та в побуті.

Емансипантки не люблять, коли мужчина показує, що має владу над ними (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емансипантка — емансипа́нтка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. емансипантка — -и, ж., книжн. Прихильниця емансипації жінок. Великий тлумачний словник сучасної мови