емергенц
ЕМЕРГЕ́НЦ, а, ч., бот.
Поверхневий виріст на різних органах рослин, що утворюється епідермісом і тканинами, розташованими під ним (напр., колючка троянди, жалкий волосок кропиви і т. ін.).
У формуванні емергенців беруть участь субепідермальні клітини (лусочки хмелю, шипи стебел і листків шипшини, малини, аґрусу та ін.) (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емергенц — емерге́нц іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови