емтеес

ЕМТЕЕ́С, невідм. і рідше а, ч., іст.

Те саме, що МТС.

Цей [син] не знає спочинку у ночi безсоннi, З емтеес – до колгоспу, з бригади – у ланку (А. Малишко);

Кислий .. сам собі посміхнувся в душі .. Це тобі не емтеесом керувати – державною установою, де є зарплата, де робітники працюють зміну, а не від зорі до зорі (М. Циба);

Петро в емтеесі одсторожував вік (В. Медвідь);

Ми .. справляли своє дитяче весілля, вона одягла мені на підмізинець важку, підібрану біля “емтееса” шайбу, я ж на тремтливо покірний пальчик нареченої настромив латунну обручку (Є. Пашковський).