ендемізм
ЕНДЕМІ́ЗМ, у, ч., біол.
Поширення організмів (ендемів) в обмеженому географічному районі.
В одній з найбільших своїх праць “Ендемізм української флори” (1947) М. В. Клоков розглядає не лише систематичний склад ендемічної флори України, а й докладно зупиняється на питанні її філогенії та історії розвитку (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ендемізм — -у, ч. Пристосування окремих видів організмів до географічного району. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ендемізм — ендемі́зм (від грец. ενδημος – місцевий, тубільний) пристосовування окремих видів організмів до певного, порівняно обмеженого, географічного району. Словник іншомовних слів Мельничука