ендонім

ЕНДО́НІМ, а, ч., лінгв.

Топонім або етнонім, що вживається місцевим населенням або народом стос. до себе і своєї території.

Загальна тенденція формування назв обласних центрів і ста найбільших міст України свідчить про прийняття екзонімів із підтвердженою традицією вживання або використання транскрипції ендоніма (з наук. літ.).