енцефалопатія
ЕНЦЕФАЛОПА́ТІЯ, ї, ж., вет., мед.
Захворювання головного мозку незапального характеру, яке призводить до порушення його функцій.
Багаторічні дослідження вчених значно розширили наші уявлення стосовно неврологічної клініки гіпертонічної хвороби, зокрема виділили гостру гіпертонічну енцефалопатію (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- енцефалопатія — енцефалопа́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- енцефалопатія — -ї, ж. Дифузне дрібновогнищеве ураження головного мозку дистрофічного характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови