епатування

ЕПАТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. епатува́ти.

М. Семенко своїм безоглядним бунтарством у поезії, сміливим епатуванням спонукав до пошуків, до виразної формальної індивідуалізації свого поетичного “я” (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епатування — епатува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. епатування — -я, с. Дія за знач. епатувати. Великий тлумачний словник сучасної мови