епоксиди

ЕПОКСИ́ДИ, ів, мн. (одн. епокси́д, у, ч.), хім.

1. Тричленні циклічні сполуки, що містять один атом кисню в циклі.

Поліциклічні вуглеводні, яких багато в тютюновому димі, під дією ферменту арилгідроксилази перетворюються на більш канцерогенні активні епоксиди (з наук. літ.);

До хімічних систем, що потребують застосування нових методів розрахунку, належать епоксиди, які мають особливу електронну будову та структурну хімію (з наук. літ.).

2. перев. одн. Речовина, вигот. на такій хімічній основі (клей, фарба і т. ін.).

Ремонт з використанням епоксиду й герметику дає можливість відновлювати вироби дуже складної форми (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me