ептонімічний

ЕПТОНІМІ́ЧНИЙ, а, е, лінгв.

Стос. до ептоніма.

У функціонуванні крилатих слів виявлено універсальні риси, які відображають особливості, властиві літературній мові загалом, і характеризують формування та динаміку розвитку ептонімічного корпусу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me