епідот
ЕПІДО́Т, ч.
1. род. у. Мінерал із класу силікатів зеленого та від бурого до чорного кольорів.
Епідот в Україні є у Закарпатті та в межах Українського щита (з наук. літ.).
2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.
Брошка з темно-зеленим норвезьким епідотом.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епідот — Эпидот — epidote, pistacite — *Еpidot – діортосилікат кальцію, алюмінію і заліза острівної будови. Формула Са2*(Fe3+, AI)АI2О(ОН)*[SiО4]*[Si2О7]. Виділяють Е. алюмініїстий, залізистий, кальціїстий, марганцевистий та ін. Гірничий енциклопедичний словник
- епідот — -у, ч. Мінерал класу силікатів, що його використовують як виробний камінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епідот — епідо́т (від грец. έπίδοσις – приріст, прирощення) мінерал класу силікатів, колір зелений, бурий до чорного. Використовують як виробний камінь. Словник іншомовних слів Мельничука