епідурит

ЕПІДУРИ́Т, у, ч., вет., мед.

Запальний процес на зовнішній поверхні твердої оболонки мозку.

Епідурит найчастіше спричиняється стафілококом, може бути й туберкульозної етіології (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епідурит — -у, ч. Запалення зовнішнього шару твердої мозкової оболонки спинного мозку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. епідурит — епідури́т (від епі... і лат. durus – твердий) запальний процес на зовнішній поверхні твердої оболонки спинного мозку; спричинюється найчастіше стафілококом, може бути і туберкульозної етіології. Словник іншомовних слів Мельничука