епістемний

ЕПІСТЕ́МНИЙ, а, е, філос.

Стос. до епістеми, пов'язаний з нею.

Незважаючи на значні досягнення в дослідженні процесів пізнання та знання світу людиною, основна проблема – становлення гуманітарного ідеалу науковості та його епістемний потенціал – залишається відкритою (з наук. літ.);

Прикладом епістемного способу буття філософії можуть бути вчення Арістотеля, Фоми Аквінського, Гоббса, Канта, Гегеля, нарешті, увесь філософський позитивізм XIX і XX сторіч (Конт, Спенсер, Мах, Авенаріус, Рассел та ін.) (з навч. літ.).