епітаксійний
ЕПІТАКСІ́ЙНИЙ, а, е, геол., фіз.
Пов'язаний з епітаксією.
Самоорганізований епітаксійний ріст напружених напівпровідникових наноструктур був предметом інтенсивних досліджень в останньому десятиріччі XX ст. (з наук. літ.);
Епітаксійні плівки можуть бути вирощені з газоподібних або рідких прекурсорів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me