епітафійний

ЕПІТАФІ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до епіта́фія.

Першим десятиліттям IV ст. датовано епітафійний напис плити Трифона із Пантікапея; плиту прикрашає велика монограма Христа (з наук. літ.);

Найпоширенішим жанром світського живопису XVIII ст. був портрет: натрунний, епітафійний, фундаторський, родинно-меморіальний (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me