епітафійний
ЕПІТАФІ́ЙНИЙ, а, е.
Прикм. до епіта́фія.
Першим десятиліттям IV ст. датовано епітафійний напис плити Трифона із Пантікапея; плиту прикрашає велика монограма Христа (з наук. літ.);
Найпоширенішим жанром світського живопису XVIII ст. був портрет: натрунний, епітафійний, фундаторський, родинно-меморіальний (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me