епітетика

ЕПІТЕ́ТИКА, и, ж., лінгв., літ.

Сукупність епітетів, власт. певному художньому твору, творчості письменника і т. ін.

Характерними функціонально-семантичними ознаками епітетики оберегових замовлянь є увиразнення міфологічної семантики загальнофольклорних епітетів (з наук. літ.);

У художній палітрі думового епосу багата епітетика (з наук. літ.);

Епітетика Т. Г. Шевченка.