епіциклічний

ЕПІЦИКЛІ́ЧНИЙ, а, е.

1. астр., мат. Прикм. до епіци́кл.

Геоцентричний рух будь-якої планети має епіциклічний характер (з наук. літ.).

2. мех. У роботі якого використано принцип епіциклу.

Крім зубчастих механізмів з нерухомими осями коліс, у машинах і приладах використовуються зубчасто-важільні (епіциклічні) механізми (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епіциклічний — -а, -е. Прикм. до епіцикл. Великий тлумачний словник сучасної мови