епіциклічний
ЕПІЦИКЛІ́ЧНИЙ, а, е.
1. астр., мат. Прикм. до епіци́кл.
Геоцентричний рух будь-якої планети має епіциклічний характер (з наук. літ.).
2. мех. У роботі якого використано принцип епіциклу.
Крім зубчастих механізмів з нерухомими осями коліс, у машинах і приладах використовуються зубчасто-важільні (епіциклічні) механізми (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епіциклічний — -а, -е. Прикм. до епіцикл. Великий тлумачний словник сучасної мови