ергонім

ЕРГО́НІМ, а, ч., лінгв.

Власна назва організації, виробничого або суспільного об'єднання.

Важливо дослідити, здійснити опис ергонімів, скажімо, конкретно взятого міста або міст (з наук. літ.);

Спеціальних мовознавчих досліджень ергонімів Трускавця та Стебника немає, за винятком хіба що окремих статей у міській періодичній пресі (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me