еремур
ЕРЕМУ́Р, у, ч., бот.
Різновид багаторічних рослин родини лілійних, поширений у Центральній Азії та Південно-Східній Європі.
До Європейського червоного переліку зі складу флори України занесено 182 види судинних рослин, з них не зазначені на сторінках Червоної книги України (1986) 95 видів: глід клинолистий, дзвоники Харкевича, еремур Юнге, жовтець кримський та ін. (з наук. літ.);
Деякі види еремуру вирощують як декоративні, з інших одержують клей (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еремур — еремурус, -у, ч. Рід багаторічних рослин родини лілійних. Поширені в Центральній Азії та Південно-Східній Європі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еремур — ерему́р, ерему́рус (від грец. έρημος – одинокий і ουρά – хвіст) рід багаторічних рослин родини лілійних. Поширені в Центральній Азії та Південно-Східній Європі. Деякі види вирощують як декоративні, з коріння одержують клей. Словник іншомовних слів Мельничука