еритремія
ЕРИТРЕМІ́Я, ї, ж., вет., мед.
Хронічне захворювання системи кровотворення.
Еритремія характеризується абсолютним збільшенням числа еритроцитів і загального об'єму крові з одночасним розширенням кровоносного русла, збільшенням селезінки і підвищеною активністю кісткового мозку (з наук. літ.);
Для еритремії характерна тотальна гіперплазія кісткового мозку (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me