еритремія

ЕРИТРЕМІ́Я, ї, ж., вет., мед.

Хронічне захворювання системи кровотворення.

Еритремія характеризується абсолютним збільшенням числа еритроцитів і загального об'єму крові з одночасним розширенням кровоносного русла, збільшенням селезінки і підвищеною активністю кісткового мозку (з наук. літ.);

Для еритремії характерна тотальна гіперплазія кісткового мозку (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еритремія — еритремі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. еритремія — -ї, ж. Те саме, що поліцитемія. Хронічна еритремія — форма хронічного мієлоїдного лейкозу. Великий тлумачний словник сучасної мови