еритрит
ЕРИТРИ́Т, у, ч., хім.
Чотириатомний спирт, безбарвна кристалічна речовина, що застосовується в харчовій промисловості, парфумерії, медицині.
Сорбіт, ксиліт, еритрит належать до поширених цукрових спиртів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еритрит — -у, ч. Чотириатомний спирт, безбарвна кристалічна речовина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еритрит — еритри́т (від грец. έρυθρός – червоний) чотириатомний спирт, безбарвна кристалічна речовина. Застосовують у харчовій промисловості, парфюмерії, медицині тощо. Словник іншомовних слів Мельничука