еритроцитарний
ЕРИТРОЦИТА́РНИЙ, а, е, фізл.
Стос. до еритроцитів.
1940 року Карл Ландштейнер і Олександр Вінер відкрили еритроцитарну антигенну систему резус-фактор (з наук. літ.);
Зміна властивостей еритроцитарної поверхні може спричинити різноманітні порушення функції імунної системи (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еритроцитарний — -а, -е. Прикм. до еритроцит. Еритроцитарна маса — компонент консервованої донорської крові, який складається із еритроцитів, плазми і домішку лейкоцитів та тромбоцитів. Великий тлумачний словник сучасної мови