есеїстика

ЕСЕЇ́СТИКА, и, ж.

1. Галузь філології, що вивчає есе.

Есеїстика досліджує твори, написані в жанрі есе, як самобутнє комунікативне явище (з наук. літ.).

2. збірн. Сукупність літературних творів, написаних у жанрі есе.

Ю. Бурляй вважав родоначальником української есеїстики Г. Сковороду (з наук. літ.);

У науковій праці досліджено жанрово-стильові модифікації есеїстики Василя Барки (з наук. літ.);

“Берегиня” В. Скуратівського – радісне й видатне явище на терені сучасної есеїстики (з газ.).