есеїстка

ЕСЕЇ́СТКА, и, ж.

Жін. до есеї́ст.

Стронціцька – есеїстка з Відня (Т. Прохасько);

Довго би довелося над двома останніми словами пихтіти тому недоумкуватому кучерявчику, котрий вчора сказав мені: – Есеїстка ти наша, графоманка! – Аби ти, хлопчику, був отаким графоманом, як я! (І. Карпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. есеїстка — есеї́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. есеїстка — -и. Жін. до есеїст. Великий тлумачний словник сучасної мови