еспадон
ЕСПАДО́Н, а, ч., іст.
Великий важкий бойовий меч, який під час бою тримають двома руками.
Фальгрим із поклоном зайшов до зали і зупинився, уперши свій дворучний еспадон у плити підлоги й склавши руки на його руків'ї (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me