еспадон

ЕСПАДО́Н, а, ч., іст.

Великий важкий бойовий меч, який під час бою тримають двома руками.

Фальгрим із поклоном зайшов до зали і зупинився, уперши свій дворучний еспадон у плити підлоги й склавши руки на його руків'ї (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me