естансія
ЕСТА́НСІЯ, ї, ж., архт.
Садибний комплекс у Латинській Америці.
У великих естансіях будівлі групувалися навколо кількох просторих патіо, оточених дерев'яними галереями (з наук.-попул. літ.);
Здалеку естансія здавалась великим островом, а рядки тополь і верб неначе відбивались в прозорій воді, котра весь час тікала, відступаючи перед мандрівниками (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- естансія — еста́нсія іменник жіночого роду маєток Орфографічний словник української мови
- естансія — -ї, ж. В Аргентині, Чилі – великий маєток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- естансія — (ісп.) Значний садибний комплекс у Латинській Америці. У колоніальний період являв собою низку розташованих навколо патіо мурованих будинків та повіток з товстими стінами і кам'яними стовпами, залізними чи дерев'яними ґратами на вікнах і дверях. Архітектура і монументальне мистецтво