естрадник
ЕСТРА́ДНИК, а, ч.
Артист естради (у 2 знач.).
Вчора стрів на вулиці Москви артиста-естрадника, що вже другий рік читає моє оповідання на “Колючому дроті” (О. Довженко);
Кирило Іванович .. намагається дійти прав естрадника, щоб, кінець кінцем, декламувати на сцені свої твори й отак дійти до мас (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me