есхатологічність

ЕСХАТОЛОГІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., книжн.

Властивість за знач. есхатологі́чний.

Логічним завершенням учення про розвиток є есхатологічність та приреченість сущого на повторення (з наук.-попул. літ.);

Есхатологічність поглядів старовірів породила уявлення про їх персональну відповідальність бути тими охоронцями благочестя, хто може й повинен урятувати світ (з наук. літ.).