етерний

ЕТЕ́РНИЙ, а, е, заст.

Прикм. до ете́р.

Ця тривога починала турбувати її [Марію] дедалі більше. Особливо в часини духовного прояснення, коли зникав отой химерний дурман, етерний дим, у якому купалася (Валерій Шевчук).