1. Словник української мови у 20 томах

етилацетат

ЕТИЛАЦЕТА́Т, у, ч., хім.

Органічна сполука, безбарвна летка рідина, що використовується як розчинник у виробництві лаків, кіноплівки, бездимного пороху і т. ін.

Етилацетат отримують промисловим способом методом перегонки суміші етилового спирту оцтової і сірчаної кислот (з навч. літ.);

Етилацетат використовується у виробництві розчинників для пігментів смол, фарб тощо (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етилацетат — етилацета́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. етилацетат — -у, ч., хім. Складний ефір, безбарвна летка рідина. Застосовують як розчинник у виробництві лаків, кіноплівки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. етилацетат — етилацета́т (від етил і ацетат) складний ефір, безбарвна летка рідина. Застосовують як розчинник у виробництві лаків, кіноплівки, бездимного пороху тощо. Словник іншомовних слів Мельничука