етноконфесійний

ЕТНОКОНФЕСІ́ЙНИЙ, а, е.

Який стосується етнічних і конфесійних чинників суспільства.

Характерною особливістю духовного розвитку українського народу в минулому був етноконфесійний синкретизм, при якому здійснювався синтез християнської та дохристиянської культур (з наук. літ.);

Витоки етноконфесійних утворень пов'язані з тривалим існуванням релігій на ґрунті різних історичних типів спільностей людей, починаючи від первісних племен і закінчуючи сучасними розвинутими націями (із журн.).