етнонімія

ЕТНОНІ́МІЯ, ї, ж.

Сукупність етнонімів.

Тип етнонімії зі збірною формою множини взагалі характерний для давньоруської та староукраїнської мови, наприклад, “русь” – “русин”, “литва” – “литвин”, “мордва” – “мордвин” (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етнонімія — етноні́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. етнонімія — див. етноніміка. Великий тлумачний словник сучасної мови