етнополітичний

ЕТНОПОЛІТИ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до етнополі́тика.

Кожна з державних націй мала власний шлях розвитку, вирізняючись з-поміж інших особливостями духовного і культурного життя, типом економічних відносин, морально-етичними та побутовими цінностями, засвідчуючи у такий спосіб свою етнополітичну самобутність (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етнополітичний — етнополіти́чний прикметник Орфографічний словник української мови