етносистема
ЕТНОСИСТЕ́МА, и, ж.
Етнічна спільність людей із певним світоглядом та стереотипами поведінки.
Етнічний досвід включає в себе процеси, пов'язані з формуванням етнокультурної традиції, що регулюють взаємовідношення етносистем із навколишнім середовищем (з наук. літ.);
Характерною рисою етнічних конфліктів є заміна громадянського права груповим правом, що сприяє подальшій консолідації етносистеми (з наук.-попул. літ.);
Мистецтво зберігає в собі ознаки етногенезу, служить образом і органом цілісності етносистеми (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me