етносистема

ЕТНОСИСТЕ́МА, и, ж.

Етнічна спільність людей із певним світоглядом та стереотипами поведінки.

Етнічний досвід включає в себе процеси, пов'язані з формуванням етнокультурної традиції, що регулюють взаємовідношення етносистем із навколишнім середовищем (з наук. літ.);

Характерною рисою етнічних конфліктів є заміна громадянського права груповим правом, що сприяє подальшій консолідації етносистеми (з наук.-попул. літ.);

Мистецтво зберігає в собі ознаки етногенезу, служить образом і органом цілісності етносистеми (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me