етноцид
ЕТНОЦИ́Д, у, ч.
Різновид етнонаціональної політики, спрямованої на знищення ідентичності й культури певного етносу.
Всі відомі нам випадки геноциду, лінгвоциду, етноциду виправдовувалися і досі виправдовуються “закономірністю”, об'єктивністю і т. ін. (з наук.-попул. літ.);
Унаслідок політики етноциду царського уряду кількість народів Російської імперії протягом часу її існування зменшилась із 180 до 100 (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- етноцид — етноци́д іменник чоловічого роду етноци́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- етноцид — укр. винародовлення; (знищення національних прикмет) денаціоналізація, асиміляція. Словник синонімів Караванського
- етноцид — -у, ч. Винищення окремих груп населення або цілих націй за національними мотивами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- етноцид — див. геноцид Словник чужослів Павло Штепа