етіоляція
ЕТІОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., бот.
Сукупність змін, що відбуваються в організмі рослини під впливом відсутності світла.
Етіоляція супроводжується посиленим ростом рослин у довжину, їхнім потоншанням і зміною форм (з наук.-попул. літ.);
Інтенсивний розвиток вегетативних органів бур'янів спричиняє зниження інтенсивності фотосинтезу культурних рослин і ослаблення їх стебел внаслідок етіоляції (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- етіоляція — етіоля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- етіоляція — -ї, ж. Втрата рослинами зеленого забарвлення при зростанні їх у темряві або в умовах недостатнього освітлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- етіоляція — етіоля́ція, етіолюва́ння (від франц. etioler – робити блідим, бліднути) втрата рослинами зеленого забарвлення (хлорофілу) при зростанні їх у темряві або в умовах недостатнього освітлення. Словник іншомовних слів Мельничука
- етіоляція — Зміни в будові рослини, яка росте в темряві (фотоморфінні зміни); виявляється, внаслідок втрати хлорофілу, блідим забарвленням, видовженням стебла, кволістю пагонів і листків. Універсальний словник-енциклопедія