ефедрин
ЕФЕДРИ́Н, у, ч., хім.
Алкалоїд, що міститься в деяких видах ефедри.
Хлористо-водневу сіль ефедрину застосовують у медичній практиці як засіб, що звужує судини, підвищує кров'яний тиск, розслабляє гладенькі м'язи (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ефедрин — ефедри́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ефедрин — -у, ч. Алкалоїд ефедри та деяких інших рослин (застосовується у медицині). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ефедрин — ефедри́н алкалоїд, що міститься в деяких видах рослин роду ефедра. Хлористо-водневу сіль Е. застосовують у медичній практиці як засіб, що звужує судини, підвищує кров’яний тиск, розслабляє гладенькі м’язи тощо. Словник іншомовних слів Мельничука