ефіровий

ЕФІРО́ВИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що ефі́рний 2.

Глянь, він [Фауст] вже тліну рве покрови, Земне веретище своє, І в світлій ризі ефіровій Могутня юність повстає! (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me