ефіровий
ЕФІРО́ВИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що ефі́рний 2.
Глянь, він [Фауст] вже тліну рве покрови, Земне веретище своє, І в світлій ризі ефіровій Могутня юність повстає! (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me