жаднющий

ЖАДНЮ́ЩИЙ, а, е, розм.

Те саме, що жадню́чий.

Він просто був феноменально жаднющий, скупий, завидющий. З-за картоплини він підіймав у камері революції (І. Багряний);

Та ще жаднющий був [рахівник], навіть на солдатове добро пожаднивсь... (О. Гончар).