жакан
ЖАКА́Н, а, ч.
Куля для стрільби з гладкоствольної рушниці.
Придививсь – а воно сікач! Я, звичайно, не розтерявся [розгубився], – у лівому стволі в мене жакан (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me