жакоб
ЖАКО́Б, невідм., ч.
Меблі червоного дерева з оздобленням із бронзи або латуні.
Жакоб першої половини XIX ст. має строгі обриси, тонке латунне оздоблення, м'які спинки та сидіння з гобеленовим оббиттям (із журн.);
// у знач. прикм. Який стосується цих меблів.
Вітальня, яку зайняли три офіцери куреня, була обставлена чудовими старовинними меблями в стилі жакоб (В. Гжицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жакоб — незм. і невідм., ч. Поширений у 18-19 ст. стиль меблів із червоного дерева з накладними бронзовими або латунними прикрасами. Від прізвища французьких майстрів художніх меблів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жакоб — жако́б поширений у 18 – 19 ст. стиль меблів з червоного дерева з накладними бронзовими або латунними прикрасами. Від прізвища французьких майстрів художніх меблів. Словник іншомовних слів Мельничука